Які слова знайти, щоб пояснити матері, чому іі юна , повна сил і бажання працювати на Украіну дитина, загинула? І не на лініі фронту, не від окупанта, а в центрі Києва, від теракту, від бойовоі гранати, кинутоі в людей...
Немає таких слів. Немає слів, які можна сказати мамам нацгвардійців Ігоря Дебріна, Олександра Костини, Дмитра Сластнікова та Богдана Дацюка , які рік тому вийшли виконувати свою роботу- захищати правопорядок, а іх вбили бойовою гранатою....Ігор, Сашко, Богдан, Дмитро були світлими хлопцями, не ховалися від арміі, мобілізовані, пишалися службою в Нацгвардіі. Іх вбивці мають нести повну відповідальність - за вбивство і тероризм.
Але є не лише кримінальна, а й політична та моральна відповідальність - тих, хто підбурював, накручував, кликушествував,закликав до агресіі, біснувався як під стінами ВР, так і в сесійній залі, волаючи нісенітниці про здачу національних інтересів, Донбасу, і інше. Нікого з них під ВР сьогодні не було, не знайшли сили вшанувати пам'ять нацгвардійців і вибачитися перед іх родинами.