На Синій воді, там де орди зійшлися з полками,
Де падали стріли, а нині спадає роса
Де долю схопили, де славу знайшли, де початок поклали
Там поля осіннього пісня проста -
Молитва яку спонукає коса -
Відспівана буде й над нами.

У сповідь предсмертну трави
У шепіт вечірнього вітру
Хто б вслухався? Звісно не ви.
Пташині сліди у води і неба сторінку відкриту
Читаю не я і не ви.

На Синій воді ліс навчився помститися степу.
Меч подужав стрілу.Ніби блискавка била Литва.
Слава зблисне на мить, на страшнУ і веселу
Й над Поділлям дощем проліта.