0
0
27 сентября, 14:09
Дмитро Корчинський

Брагатьом співвітчизникам шмонати приємніше ніж злягатися, принаймні, поліція не відчуває нестачу кадрів.
Вбивства на грунті кохання є предметом поезії. Тим паче варто поетизувати вбивства на грунті шмону.
Цього торнадіаця, який був поранений у перестрілці з поліціянтами варто заримувати, а не лише засудити.

Часи сумні. Опісля бою
Вітатимуть не орденом. Тюрмою.
I прокурор попросить строк,
Тоді несхибною рукою
Ти в нього вистріли, синок.

Смерть поряд, пані величава,
Єдина, кому ти по справжньому цікавий,
Це буде куля, СНIД, або ковток
Отруєної кави. Смерть лукава,
Але ти в неї вистріли, синок.

Тренуй удар, а мозок не насилуй.
Відомо все,( вік філософії похилий)
Що Бог один, а Мухамма́д - пророк.
Світ неосяжний i незрозумілий.
Ти в нього вистріли, синок.

Стріляй сміливо, жодному герою
Не перейти кривавою стопою
До раю затонки́й місток.
Побачиш ворогів ще більше, ніж набоїв.
Тоді ти в себе вистріли, синок.

Оригинал
Твитнуть
Поделиться
Поделиться