Адреса: вулиця Лесі Українки, 1 (головна сцена)
«Голий король»

Казка-притча написана за мотивами трьох казках Г.-Х. Андерсена – «Свинопас», «Принцеса на горошині», «Нове плаття для короля». Свинопас на благородне ім’я Генріх закохується в принцесу, причаровує її: серед чеснот має неординарність думки та сміливість вчинків. За дива пустого казанка привселюдно виманює 1000 поцілунків красуні й обіцяє їй весілля. Батько ж король від свиней подалі відправляє дочку до сусіднього монарха для шлюбу, який й виявить свинську породу людського роду. Справжність принцеси перевірено – не спиться її на горошині, й жених у захваті від принад нареченої, але… Король – голий. А принцеси не одружуються з, хай навіть дуже багатими, але привселюдно визнаними самодурами. Це й забезпечить казці щасливий кінець. Хоча не лише це – не забуваймо про любов. Цинічність й іронія – те, чим виживає людина сьогодення.
Тема влади та її відповідності моральним, етичним, ментальним ідеалам провідна у творі, але привабливість та гострота її глибше: слабкодухість і плазування в душі кожного з тих, кого в п’єсі названо придворними, підданими.

Виставу можна переглянути 26 березня о 18:00 та 27 березня о 18:00.
Адреса: проспект Свободи, 26 (камерна сцена).
«Святомиколаївський вечір»

Вистава Алли Бабенко за п’єсою Романа Горака «Святомиколаївський вечір» з’явилася від бажання повернути Україні ім’я однієї з несправедливо забутих талановитих її дітей. Хоча Ольга прожила довге життя, 105 років, реабілітовано її лише посмертно у 1992 році. Сюжет п’єси – сюрреалістичні спогади письменниці у засланні – розгортається довкола вбивства Ярослава Галана, у причетності до якого Дучимінську звинуватили. Алла Бабенко, як знаний творець психологічного театру, відводить конфлікт від детективного сюжету.
Митець, час і обставини. Ірина Вільде і Ольга Дучимінська жили в один історичний період, близько спілкувалися. Ірина Вільде стала радянською письменницею, визнаною при житті, її твори друкували томами, вивчались у школі. Непокірна ж системі Ольга Дучимінська стала вигнанницею, доживаючи життя в Івано-Франківську у двоюрідної сестри Степана Бандери – не мала навіть належного кола спілкування, адже знайомі уникали її як ворога народу. Дві визначні українські письменниці – дві різні долі. Хто правий? Чи не завелика ціна поламаного життя…

Виставу можна переглянути 16 березня о 17:00 та 23 березня о 18:00.
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
Адреса: вулиця Леся Курбаса, 3.
«Зимова казка»

На сцені Львівського академічного театру імені Леся Курбаса буде презентовано першу українську версію п’єси Вільяма Шекспіра «Зимова Казка» у рамках глобальної кампанії з нагоди 400-ї річниці смерті мтця «Shakespeare Lives».
У 2015 році конкурс «Невідомий Шекспір» запропонував одному з українських театрів здійснити постановку раніше не інсценізованої в Україні п’єси драматурга у співпраці з молодим сценографом – фіналістом престижної британської премії зі сценічного дизайну – «Linbury Prize».Перемогу у конкурсі здобув театр Курбаса та режисер Євген Худзик, а розробку простору та костюмів було запропоновано Мінґлу Вонґ.
Теми ревнощів, становища жінки в суспільстві, класових розмежувань і беззаперечного всевладдя монархів, які Шекспір порушив у контексті історії королівської сім’ї з Сицилії, режисер переносить на історію України. В образі королівської доньки Утрати, яку батьківська помилка прирікає на довгі роки життя в пастушій оселі, творці вистави зображають долю нашої країни в історичному зрізі: від Київської Русі до Революції Гідності. Чи здатні ті, у чиїх руках державна влада, повернути країні втрачене становище та ідентичність і яка в цьому роль народу і одинокого героя? З цими питаннями звертаються до себе й публіки курбасівці.

Виставу можна переглянути 27 березня о 19:00.
Львівський драматичний театр імені Лесі Українки
Aдреса: вулиця Городоцька, 36.
«Слава героям»

ХХІ століття. Україна. Госпіталь для ветеранів. Майже 70 років по Другій Світовій війні. В одній палаті двоє літніх хворих чоловіків – ветеран радянської армії та ветеран УПА…
Приблизно 100 років тому, опинившись у вирі трагічних епохальних змін, письменник та політичний діяч Володимир Винниченко сказав, що українську історію не можна читати без брому. Сьогодні, коли на території України точиться третя за останнє сторіччя війна, ми можемо сміливо сказати, що українську історію не можна читати без брому через те, що це історія одних і тих самих грабель; через те, що трагізм її в тому, що українці вкотре дозволяють собою маніпулювати, вкотре розділяються замість об’єднуватися, у тому, що володарює завжди той, хто розділяє.
Саме про причини поділу на непримиренні табори, про відсутність діалогу та взаєморозуміння, про інертність мислення та ідеологічну зашореність йдеться у новій постановці театру ім. Лесі Українки – трагікомедії «Слава Героям» за п’єсою молодого українського драматурга Павла Ар’є.

Виставу можна переглянути 18 березня о 19:00.
Львівський академічний обласний театр ляльок
Адреса: площа Данила Галицького, 1.
«Коза-Дереза»

Лялькова історія про витівки дуже вередливої та примхливої Кози, яка оселилася в одній родині та живе наче бариня. Але, замість вдячності, робить всякі капості та ще й налаштовує свого господаря проти всіх членів сім’ї. Зрештою, всі підступи Кози-вередухи грають з нею злий жарт і, звичайно, у котрий раз, добро перемагає зло.

Виставу можна переглянути 16 березня о 16:00.

«Кіт у Чоботях»

Молодшому синові мельника у спадок від батька дістався тільки кіт. Все інше дісталося братам. Та кіт виявився не простим, а на рідкість заповзятливим. Завдяки хитрості кота, він отримав все, про що тільки міг мріяти. Знайома, але не менш цікава від того історія зазвучить на львівській сцені.
Виставу можна переглянути 20 березня, о 12:00, 14:00, 16:00; 22 березня о 12:00; 23 березня о 16:00.
Перший український театр для дітей та юнацтва
Адреса: вул. Гнатюка, 11.
«DOGS»

Інсценізацію Євгена Чистоклетова можна назвати історією про вільних собак. Вона створена за мотивами повісті Костянтина Сергієнка «До побачення, Яре!». Ця книга написана від імені бездомного собаки, автор якої намагається показати, що світи людей і тварин – однакові. Яр – це не ім’я тварини, це назва самого простого яру, в якому жили собаки і їх друг кіт. Вистава буде цікава і для дорослих, і для дітей.

Виставу можна переглянути 27 березня о 12:00 та о 15:00.